Завдання і принципи адміністративного судочинства в Україні
Адміністративне судочинство – це проведення діяльності адміністративних судів з метою розгляду та наступного вирішення справ згідно з порядком відповідного Кодексу України. Правосуддя здійснюється шляхом розв’язання та ведення публічно-правових спорів, які є змістом судочинства.
Предмет адміністративного судочинства
У якості предмета адміністративного судочинства виступає сукупність суспільних відносин, на основі яких визначається порядок вирішення адміністративних справ відповідними судами, а також загальні компетенції категорії судочинства. Іншими словами, предметом можна назвати публічно-правові спори, а також механізми їх вирішення.
Крім того, вищезазначена інформація дозволяє називати адміністративне судочинство правосуддям, а відповідні суди – органами правосуддя окремої адміністративної юрисдикції.
Які завдання стоять перед адміністративним судочинством?
Основне завдання адміністративного судочинства – вирішення спорів публічно-правових відносин зі збереженням умов своєчасності, неупередженості та справедливості адміністративного суду. Усі права, інтереси та свободи фізичних і юридичних осіб мають бути захищеними від порушень суб’єктами з владними повноваженнями.
Якщо мова йде про оскарження рішень або звинувачення суб’єктів у бездіяльності, адміністративний суд перевіряє:
- підстави прийняття рішення та їх законність згідно Конституції України;
- використані повноваження;
- правильність, повноту та доцільність обґрунтування обставин;
- неупередженість, добросовісність та розсудливість дій;
- дотримання принципів рівності, відсутність дискримінації;
- права кожної зі сторін;
- своєчасність прийняття рішення.
Важливим є дотримання пропорційності та балансу між усіма несприятливими наслідками стосовно інтересів та прав осіб, для досягнення яких і було прийнято конкретне рішення (дія).
Основні принципи адміністративного судочинства
Адміністративне судочинство України та світових спільнот побудоване на наступних принципах:
- Права, інтереси та свободи людини є найвищими цінностями.
- Всі учасники судового процесу мають рівні права перед законом, без надання привілеїв або обмежень згідно статусу, релігії, соціального походження тощо.
- Судовий процес повинен бути відкритим, гласним та фіксуватися сучасними технічними засобами (крім випадків, які зазначені у відповідному Кодексі). Кожен громадянин має право на отримання дати та часу проведення судового засідання, а також результатів слухання справи.
- Розгляд справи проводиться на засаді змагальності сторін. Кожна сторона має право представити докази та довести їх переконливість під час суду.
- Судове рішення, яке було ухвалено іменем України, має законну силу та є обов’язковим до виконання всіма державними органами влади, а також органами місцевого самоврядування.
- Особи, питання прав, свобод та інтересів яких були вирішені у суді (незалежно від того, чи приймали вони участь у справі), мають право на апеляційний перегляд справи.
- Касаційне оскарження є правом учасника справи у випадках, визначених законом (не допускається без попереднього перегляду в апеляційному порядку).
- Строки розгляду конкретної справи повинні бути розумними та відповідати її ступеню складності, предмету позову, поведінці органів державної влади, заявника та відповідача, кількості свідків та іншим критеріям.
- Зловживання процесуальними правами є недопустимим.
Судові витрати на допомогу професійного правника, витребування доказів, прибуття до суду, вчиненням інших процесуальних дій мають бути відшкодовані особам, на користь яких було ухвалене судове рішення.
